Популярное Новое

Мудрі вислови, “крилаті фрази” українських письменників та поетів

21 февраля 2017 Просмотры 94
Реклама

“Людина в світ зерно нести повинна , як зерно носить людям колосок” (Г. Коваль);

“Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю” (Остап Вишня);

“Чого варті наші тамерлани та наполеони без коня?” ( Олесь Гончар);

“Ми є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами.” (І.Багряний);

“Світ ловив мене, та не спіймав” (Григорій Сковорода);

“Вічна слава безсмертю хоробрих, які кличуть на подвиг живих!”(Іван Нехода);
“Вкраїна- це море. Воно червоне. Хто сам – потоне, в гурті – переборе” (Лазар Баранович);

“Магнат, як магніт, кожен добре знає: Сей залізо, а той золото притягає” (Іван Величковський);

“У вбогого трохи є,в жебрака нічого. Понад міру в богача, а досить – ні в кого”( Іван Величковський);

“Ніяка в світі сила нас не зламає, бо нас коріння наше в землі тримає” (Г. Дудка);

“Як не буде птахів,то і людське серце стане черствішим” (М. Стельмах);

“Життя не кінчається смертю, якщо залишається сад” (В. Терен);

“Я знаю: мова мамина – свята, в ній вічний, незнищенний дух народу” (М.Адаменко);

“Найпрекрасніша мати щаслива, найсолодші кохані вуста, найчистіша душа незрадлива, найскладніша людина проста”  (В. Симоненко);

“Любов до книжки виявляється в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку” (М. Коцюбинський);

“Хочу, щоб ніколи, ніколи не зачерствіло серце” (М. Стельмах);

“Поганий той школяр який учителя не переважить” (Леся  Українка);

“Ми працю любимо, що в творчість перейшла” (М. Рильський);

“Знай, що в світі найтяжче – це серце носити студене!”( М.Рильський);

“Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе” (Олесь Гончар);

“Той, хто по-справжньому любить свою Батьківщину, з усякого погляду справжня людина” (В. Сухомлинський);

“Хліб і сіль для друга й брата, а для ката – грім” (В. Коломієць);

“Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь” (Т. Шевченко);

” Праця людини – окраса і слава, праця людини – безсмертя її”( В.Симоненко);

“Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимусь ніколи ні в чому не шкодити” (Г. Сковорода);

“Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ” (Д. Павличко);

“Не жди ніколи слушної пори – твоя мовчанка може стать ганьбою!” (Д. Павличко);

“Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні” ( Г. Сковорода);

“Зло нічого не дає, крім зла” ( М. Луків);

“Шукаймо в людях хороше, мов скарби, що давно забуті” (М. Сингаївський);

” Не високо мудруй, але твердо держись, а хто правду лама, з тим ти сміло борись!” ( Іван Франко);

“В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня…І йде між ними боротьба, і дужчий хто не знаю я…” ( О. Олесь);

“Хай живе неоднаковість, слава відмінностям!” ( Павло Загребельний);

“Лиш мати – вміє жити, аби світитися , немов зоря” ( Василь Стус);

“Не скажу , що й досі вірю я у справедливість юних дум” (Дмитро Фальківський);

“Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю, чому мені, Боже, ти крилець не дав! Я б землю покинув і в небо злітав” (Михайло Петренко);

“Все ж російський язик, зіпсутий навмання, це ще не українська мова!” (Євген Плужник);

“Гримить! Тайна дрож пронимає народи,- мабуть благодатная хвиля надходить” (Іван Франко);

“Все гине – слава не поляже” (Тарас Шевченко);

” Діла добрих оновлюються – діла злих гинуть”( Тарас Шевченко);

“Не завидуй багатому: багатий не знає ні приязні, ні любові…”( Тарас Шевченко);

“І гнів, і муку неозору співаю я в ці дні журби, коли лакеї йдуть угору й мовчать раби…” ( В. Сосюра);

“Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя злочин” (М. Коцюбинський);

“Хай юність догорить – ми віддані життю і нам воздасться в славі” ( Василь Стус);

“Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча” (Іван Котляревський);

“При щирості між людьми при глибокій і міцній симпатії, ніякий риск не страшний”( Леся Українка);

“Орлині крила маєм за плечима, самі ж кайданами прикуті до землі”( Леся Українка);

“Мужність не дається напрокат”(Ліна Костенко);

“Ми смертні. Та знайте: народ не вмира”(Б. Олійник);

” Я додам вам раду щиру: і при щасті майте міру”( Леонід Глібов);

” Як не мудруй, а правди ніде діти”( Леонід Глібов);

” Якщо ти за все життя не посадив жодного дерева – плати за чисте повітря” ( О. Довженко);

” Щоб жить – ні в кого права не питаюсь. Щоб жить – я всі кайдани розірву”(П. Тичина);

“Ліпше вмерти біжучи, ніж жити гниючи”( Іван Багряний);

“Пан гуляв у себе в замку – у ярмі стогнали люди”(Леся Українка);

“Всі великі творіння Данте, Рафаеля, Сервантеса, Шевченка – це теж творіння не пера і пензля, а творіння духу” ( Євген Сверстюк);

“В нас вважається хорошим письменником той, хто гарно себе піарить” (Володимир Лис);

“Мистецтво має людину підтягувати і піднімати, воно не має ії опускати” ( Галина Вдовиченко);

“Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів” (Іван Франко).

Джерело: news24.if.ua

Реклама
Реклама